11 листопада – день звільнення Херсона від окупантів. Російські війська, виходячи з міста, зруйнували об’єкти критичної інфраструктури: Херсон залишився без електрики, без тепла та води.
За два дні до цього, 9 листопада, шеф-кухар Олексій Александров востаннє отримав від своїх колег по Chefs Club фотозвіт зі стравами, приготованими на волонтерських кухнях. Потім – довгий тиждень очікування на звістку.
Нарешті непевний сигнал від українських мобільних операторів “пробився” і приніс перші фото вже зі звільненого Херсона: кухар Олександр Слободянюк готує рагу та інші гарячі страви просто неба.
Олексій знав, що так і буде: за будь-яких умов кухарі Chefs Club та волонтери, які об’єдналися з ними, знайдуть спосіб готувати для людей, які цього потребують.
Навіть на багатті. Навіть, якщо треба шукати та везти звідкись воду в пляшках. Навіть, якщо посуд можна буде помити лише у Дніпрі.
Можливо, на цих фото не сяють посмішки, але на них є щира радість. Люди, які рахували хвилини й дні до закінчення окупації, люди, які залишалися весь цей час у Херсоні, аби допомагати найменш захищеним, зараз радісні, але стомлені. Вони видихають та вчаться жити в нових умовах – без світла, тепла та води. Попереду так багато роботи
говорить Олексій
Chefs Club – спільнота херсонських шефів, які в мирний час займалися всебічним навчанням та підготовкою молодих кухарів, проводили кубки та системно розвивали гастрономічну культуру півдня України.
Олексій Олександров – один з її засновників. 25 лютого Chefs Club приготували перші 20 порцій гарячої їжі для лікарів швидкої. В ці дні деякі з них вимушені були ночувати в лікарнях: по-перше, багато поранених, по-друге, лікарі з передмість фізично не могли повернутися додому, адже всі дороги обстрілювалися.
Дуже скоро виникла необхідність готувати не тільки для лікарів, але й для пацієнтів. Потім – для переселенців, які з’їжджалися у Херсон з міст і селищ області на лінії вогню.
Олексій розповідає: “Якщо в перший день ми приготували 20 порцій їжі, то вже на наступний – 300. Запити стрімко зростали. В травні червні ми готували 3500-4000 порцій їжі на день. Спочатку робили все на кухні ресторану “Мускат”. Коли навантаження зросло, залучили кухню ресторану Kabanos. Влаштовували кухні при готелі, де жили переселенці, та кухні при школах.
Це не було просто. Перший виклик – пошук продуктів. В магазинах їх розмітали зі швидкістю світла, продуктові бази закрилися. Тоді я кинув клич у чаті рестораторів: запропонував привезти на наші волонтерські кухні продуктові залишки. Цієї хвилі вистачило десь на тиждень. При чому їжу привозили не тільки з закладів: просто люди передавали те, що в них було.
Потім ми почали збирати донати, в тому числі з закордону. Домовлялися про якісь продукти з гуртовими базами. Я зв’язався з представниками міського управління освіти та вони надали дозвіл завідувачам дитячих садочків віддавати нам продукти. У такій колаборації протримались ще пару тижнів.
Зникло борошно, хліб став фактично валютою. Але ми домовилися з Павлом Серветником: він випікав для нас хліб.
Ми не могли планувати роботу заздалегідь: приходили на кухню, дивилися, які продукти в нас є та по ходу вигадували, що з них можна приготувати”.
Херсон був в окупації з 1 березня. Спочатку окупаційні війська не дуже цікавилися справами місцевого бізнесу. Волонтери могли працювати більш-менш вільно, хоча все одно це був ризик. На машинах старалися не виїжджати зайвий раз, бо їх часто забирали. За їжею для лікарень медики приїжджали на службових машинах: так було безпечніше.
Щойно перші масові хвилі протестів проти окупантів було придушено, представники російських окупаційних військ почали вимагати від бізнесу “повернутися до роботи”, створювати ілюзію “нормального життя”. Когось намагалися примусити, когось залякати. Тоді значна частина людей почала шукати можливостей виїхати з міста.
Олексій виїхав 2 травня, однак весь час був на зв’язку з тими колегами, які залишалися в місті. Бо потреба у їжі від волонтерів нікуди не поділася. Особливо страждали мешканці передмістя та сіл навколо: там не було продуктів в магазинах, а вирощувати на городах вони практично не могли нічого через постійні обстріли. Для них волонтери за можливості організовували розвезення продуктових наборів, і кухарі Chefs Club передавали готову їжу через них також. Так само вони продовжили готувати у звільненому місті без води та електрики.
Зараз Олексій їде до Херсона, аби привезти воду та одноразове пакування
Рагу по-херсонськи (рецепт)
Інгредієнти
- Будь-які овочі, які добре вродили (картопля, морква, цибуля, баклажани, томати) та спеції
- Будь-яке м’ясо, яке вдалося роздобути
- Смажити або тушкувати на плиті або на багатті просто неба, головне – нагодувати людей.
