Двічі поспіль на Різдво військовий Владислав Товтин готує закарпатську грибну поливку, щоб навіть вдалі від дому нагадати собі смак свят.
До початку вторгнення Владислав працював в туризмі та цікавився історією гастрономії. Вивчав традиційні страви, деякі пробував готувати власноруч та ділився рецептами в соціальних мережах. Робив гастрономічні тури, щоб поєднати роботу та хобі.
Коли почалася повномасштабна війна, в перший же день пішов добровольцем і записався в один з батальйонів закарпатської територіальної оборони. Воював на різних гарячих напрямках: Донеччина, Харківщина… Зараз на Сумщині. Майже два роки поспіль далеко від рідних. Навіть на Різдво.
Щоб трохи повернути відчуття дому, він разом з побратимами готує закарпатські страви.
«Батальйон у нас закарпатський. Тож, в яких умовах ми б не готували – чи то в хатах, чи то просто на позиціях, під обстрілами – а все ж хочемо додати часточку свого, особливого. Хоча б дрібку паприки. Взагалі я намагаюся готувати смачно, коли є така можливість. Навіть в бліндажі можна поставити газову горілку, взяти якийсь сублімат, змішати з тушківкою або іншим м’ясом, додати приправ. Дуже рятують готові страви в пакетах, які треба тільки розігріти. Зараз волонтери навчилися так робити і бограч, і голубці. А коли є можливість хоча б трохи довше поготувати, робимо все, що можна більш-менш швидко зробити в одному казанку».
Страви військові готують з різних продуктів: частину харчів постачає сама армія, інше передають волонтери. Тоді можна чекати саме на місцеві смаколики: закарпатську солонину, пікницю, баночку ерош пішта.
«Якось знайома збирала для нас посилку, і я попросив її привезти сушених білих грибів. Ми їх на Закарпатті дуже любимо та вміємо добре готувати. Вона поклала пакет грибів, а ще лашки: це такий закарпатський варіант домашньої локшини. І ось ці два продукти стали основою нашої грибної поливки».
Перший раз Владислав готував її в селі на Харківщині, яке знаходиться безпосередньо на кордоні з росією. Там постійно відбувалися зіткнення. В будинках жити було вже небезпечно через постійні обстріли, тож вони з побратимами перебралися у підвал: облаштували його, поставили там буржуйку.
«Ось тоді й став помічним той подарунок. Гриби, лашки, місцеві якісь овочі – картопля, цибуля, часник… Звісно, приправи. Якось все воно потрапило в казанок, і я приготував грибну поливку. Тим паче, що це страва традиційна, різдвяна. Її часто готують на пісну вечерю у Святвечір».
Цьогоріч Владислав з побратимами зустрічав Різдво на Сумщині. І знову волонтери передали гриби та лашки. І він знову приготував різдвяну грибну поливку, від якої теплішає на серці.
Рецепт грибної поливки
- Замочити на декілька годин білі сушені гриби.
- Поставити на вогонь цю «юшку» з грибами, поступово додати туди овочі, які є. Наприклад, моркву та цибулю.
- Коли овочі приварилися, додати картоплю.
- Наприкінці додати домашню локшину, яка дуже швидко вариться.
- Додати спеції на смак.
Записала: Банько Марія
*Друзі, War Cookbook – це 100% волонтерський проєкт, які автори розвивають, вкладаючи свій час та кошти. Найкращий спосіб подякувати зараз – це підтримати збори, які проводять автори проєкту.
Підтримайте за можливості: https://send.monobank.ua/jar/3BzFksziAG
Також ви можете перейти на соціальні мережі героя історія і дізнатися про запити його підрозділу
