Каша на вогні для "Воєнного Мішлену"

18 червня. Київ. Затишний секретний дворик на Андріївському узвозі. Навколо – деталі від снарядів, химерні нутрощі Точки У, навіть шматки винищувача. Це те, що залишилося від російської техніки, за допомогою якої намагалися захопити Київську область. Тепер це експонати благочинної виставки.

Над ними – червневе небо, поряд – великий казан, в якому Ігор Лаврешин варить кашу в той самий спосіб, як її могли варити у військових походах сотні років тому.
Вогонь, казан, м’ясо, овочі, крупа. Повільно. Крок за кроком. Аби всі прості продукти наситили одне одного смаком. Приготування має ще й таку логіку: в умовах війни майже на кожному етапі процес може перервати необхідність рушати з місця. Тож страва готується таким чином, що на кожному з етапів вона вже їстівна: ось м’ясо, ось щось подібне до рагу, ось густий суп, а ось і куліш.

Приготування має ще й таку логіку: в умовах війни майже на кожному етапі процес може перервати необхідність рушати з місця.

До всього цього – традиційний заварний хліб: литовський, житній з ягодами та хліб з пшениці та жита. Процес приготування за традиційною технологією займає 24-36 годин. Але й результат того вартий: цей хліб зовсім не схожий на продукт з супермаркета. Він має складний смак, пружну текстуру і зберігається, справді, довго. Саме такий хліб брали з собою на війну раніше.

Чому «Воєнний Мішлен»? Тому що йдеться не просто лекцію та дегустацію, а про благодійну подію, яку організувала команда одного з волонтерських штабів. Раніше Антоніна Захарова відповідала за міжнародні кулінарні конкурси світового рівня (Bocuse d’Or Ukraine) та шефські саміти, тепер – за приготування тисяч гарячих страв на день і збір необхідних речей для військовий.

Гастрономічний фронт України має і такий вимір: однієї рукою готуємо котлети на фронт та для переселенців, іншою – продаємо на благодійному аукціоні паляницю, аби зібрати гроші та радію та дрон. Бо незламні.